Культура і життя, 07.10.2011 р.
Із лебединих своїх доріг повернулась у бронзі до своїх земляків рідних поетеса Любов Забашта. Ще мить і пам’ятник Любові Забашті відкрито. Вона присіла на лавочці на алеї… Ніби нікуди й не виїздила з міста.
«Мов жива», – чую голос за спиною. Жіночка поважного віку втирає сльозу.
– Відродження будь-якої нації потрібно починати з духовності й культури, – сказав на відкритті пам’ятника міський голова Юрій Беркут. – Завдячуючи почесному громадянинові нашого міста, славному земляку-меценату Юрію Коптєву, збулася давня мрія рідних, близьких та прилучан – відкрито пам’ятник на парковій алеї (скульптори Володимир та Олексій Чепелики). Тож любімо наше місто, як любила його поетеса, як любить його Юрій Коптєв.
– Від хвилювання мені бракує слів, – зізнається син поетеси й викладає поруч мами на лавочці кілька примірників збірки поезій «Устами неложними», яку вже видав на її заповіт після смерті.
«Не засиджуйся довго в столиці, приїзди у Прилуки свої», – ці слова стали своєрідним заповітом для онуки поетеси Олесі Забашти, солістки Київського академічного театру оперети, яка виконала пісню «Летіли гусоньки» на слова її знаної бабусі.
Не завжди великий талант є великою добротою і великою душею. Любов Забашта – це та особистість, в якій було гармонійно поєднано материнство, любов до природи, турбота про тих, хто поруч І талант слова. Сьогодні рідко хто згадує, що вона написала чудовий твір про Марусю Чурай, присвятила ніжні рядки Стусу. В її поезіях не було «барабанних ритмів во славу епохи», а була щира, добра, людяна душа. І хай ця паркова скульптура прикрашає це чудове старовинне місто, нехай сюди приходять Із квітами ті, хто шанує рідне слово, рідну мову, любить цю землю.
У знак пам’яті і шани біля пам’ятника син Ігор та онука Олеся посадили вербу.
Хай ця верба росте й нагадує про те, що ми на цьому світі не вічні, а вічна пам’ять, яка залишається від нас» — сказав Ігор Забашта.
Із 2003 року міська бібліотека Прилук носить ім’я славетної землячки Любові Забашти. Завдяки сину створено музейну кімнату, де знаходяться книги, документи, обстановка робочого кабінету, особисті речі поетеси.
У 2005 році Прилуцька міська рада заснувала літературно-мистецьку премію імені Любові Забашти «Квіт папороті», яка присуджується за самобутні літературні та мистецькі твори, що оспівують Україну і її славних подвижників, красу Приудайського краю, несуть любов до матері, до родини і свого народу, до рідної мови.