муз. Е. Брилін, сл. Л. Забашта
Летіли гусоньки через луги,
Зронили пір’ячко на береги.
А пір’я сизе – від хлопця вісточка,
А пір’я біле – в хату невісточка.
Летіли гусоньки через лісок.
Подай, кохана, свій голосок,
Сріблясто-чистий, ще й урочистий,
Вийди із хати хоч на часок…
Летіли гусоньки та й через гай,
А ти кохана, мене чекай.
Ти від розмовоньки і від лобовоньки,
Моє серденько, не утікай!