муз. Т. Лобода, сл. Л. Забашта
Над Дніпровою сагою линуть думи за тобою.
Твої очі волошкові, твої далі барвінкові.
Хліб без тебе зачерствіє, слово батьківське зав’яне.
Україно, Україно, сторона моя кохана.
Пшениченька в полі грає, світять води, як Дунаї.
Хлюпотять озера й ріки. Дорога моя навіки.
Як зірниця запалаєш крізь моря і океани,
Україно, Україно, сторона моя кохана