Анатолій Суховерський, письменник-краєзнавець, на своїй сторінці в Фейсбуці поділився цікавими світлинами, пов’язаними з Любов’ю Василівною
Любов Василівну Забашту (1918-1990р.) знають на Прилуччині. Відома поетеса багато писала про рідне місто, знала чим живуть його жителі.
Спогади надихали на нові поезії, що зачаровували читачів.
Прилучани увіковічили пам’ять про знану землячку. На батьківській хаті та на приміщенні школи номер 4, яку вона закінчувала, встановлена меморіальна дошка. Окрасою міста стала скульптура Любові Забашти, кожен, хто проходить парком, зупиняється поглядом на поетесі, що на хвилину присіла в затінку дерев.
Серед світлин представлена родинна фотографія, зроблена після закінчення школи у 1936 році. Ми бачимо Любов та сестру Людмилу і брата Левка.
На другій фотографії меморіальна дошка Л. Забашти на будинку письменників у Києві.
Третя світлина переносить нас на відкриття меморіальної дошки Любові Забашти на школі номер 4. Фотографував Тарас Забашта. Цінна вона і тим, що підписав її член СПУ Борис Степанюк. Зліва – направо:
- Н.С. Попова — секретар міської ради,
- М. Шудря — член СПУ,
- Б. Степанюк — член СПУ,
- І. Забашта — син поетеси,
- Галина — невістка поетеси,
- Людмила Василівна Гришко — сестра поетеси.
Ім’я поетеси носить Прилуцька центральна міська бібліотека, де з 2005 р. підводять підсумки літературно-мистецького конкурсу імені Любові Забашти «Квіт папороті».
Анатолій Суховерський
Член Національної спілки краєзнавців України