муз. А. Кос-Анатольський, сл. Л. Забашта
Червоні маки… В ранній, ранній час
На грядці маминій ви так полум’яніли!
Яке кохання входило несміле,
Щоб повести у світлу юність нас.
Приспів
Червоні маки. Полум ‘я весни.
Вони цвіли так коротко, так мало!
Минув лиш день, і пелюстки опали…
І вже любов – лиш марення і сни.
А перший поцілунок – він згорів.
Згорів, немов той мак червоний при латині.
І дівчині, зовсім іще дитині,
Він замість серця дав червоний мак.
Приспів