Мітки: Поезія

Сонет смутку Мечусь по світу: думаю – живу, Насправді, мабуть, просто доживаю… І вже сама не відаю, не знаю, Чи допишу цю повіть горьову. Кому вона потрібна! Хто й коли Її тепер збагне і надрукує?[…]

Таких чуттів земля іще не знала Таких чуттів земля іще не знала, Таких страждань іще не звідав світ, Я так тебе без міри покохала, Що не страшні ні розтань, ні навіт. Душі глибінь пізнала я[…]

УМИРАЮТЬ ПОЕТИ…. Умирають поети так, як вмирають сонця: Холодіє їх тіло, а світло від них ще струмує … Ми ховаєм у землю їхній мозок і їхні серця, А з собою берем той вогонь, що, мов[…]